Петриківський розпис - українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ - ХХІ століть

Відеогалерея

Петриківський розпис - українське декоративно-орнаментальне малярство ХІХ - ХХІ століть

Петриківський розпис сформувався у центральній частині України, а саме, в смт Петриківка Дніпропетровської області. Спочатку побутував як мистецтво декоративного оздоблення хат і лише згодом став переноситись на інші простори і побутові предмети. Унікальністю розпису є його рослинний, переважно квітковий, орнамент, який ґрунтується на вивченні природних форм місцевої флори і створенні на цій основі неіснуючих у природі квітів («лучка», «кучерявки»), листя («папороть»), бутонів. Широке застосування мають мотиви садових і лугових квітів, ягід калини, полуниці і винограду. Основними композиційними сюжетами є «вазон», «букет», «гілочка», «фриз», які використовуються як компоненти архітектурного декору, при цьому лінії гілок і стебел не перетинаються між собою. Фігури птахів, звірів, людей мають контурне зображення. Тварин малюють у профіль, а квіти - в анфас. Характерним для розпису є світле тло (як раніше біла стіна хати), хоча використовуються й інші основи: зелена (як на сволоку хати чи на скрині), синя, чорна (набула поширення за радянських часів).

Усі петриківські майстри малюють без попередньо наміченого контура. Віртуозність виконання досягається писанням за допомогою тоненького пензлика з котячої шерсті. Окрім пензля використовують також стебла, щіпочки, а окремі ягоди і деякі квіти малюють просто пальцем. За традицією, петриківські майстри застосовують для розпису яєчну темперу, гуаш, олійні фарби на ґрунті, підлаковий розпис.

map_dnipro

Основною зоною побутування елемента є селище міського типу Петриківка, проте, елемент поширений у всіх селах Петриківського району, а також може побутувати у сусідніх селах і містах, наприклад, в Царичанці, Миколаївці, Жовтих Водах та й навіть у самому місті Дніпро. Це повязано з переїздом жителів Петриківки в інші населені пункти.

З 1775 року Петриківка була казенною державною слободою і тому не знала кріпацтва. Тут були розвинені різні кустарні промисли, в тому числі й художній розпис. Вироби петриківських «малювальниць» вже тоді шанувались на місцевих ярмарках.

На початку ХХ століття Петриківка опанувала нові матеріали - водяні та олійні фарби. Настінні розписи, які здавна малювалися власноруч виготовленими барвниками із соків рослин, на початку 30-х років переходять на папір, барвники замінюються на фабричні - відкриваються нові можливості художньої творчості, що зумовлюють розвиток традиційного мистецтва.

Вікові традиції петриківського розпису передаються від майстра до учня, з покоління в покоління в середині однієї сім'ї. Існують цілі творчі династії майстрів цього народного мистецтва: сім'ї Пата, Панко, Пікуш, Дека, Турчин та інші. У Петриківці чи не в кожній сім'ї є носій цього виду орнаментально-прикладного мистецтва. Талановиті майстри сучасного періоду, які від попередніх поколінь отримали секрети розпису, зберігають його унікальність, додають до нього нові тематичні та технічні знахідки, що сприяє розвитку петриківського розпису.

На сьогодні носіями елемента є громада смт Петриківка, Петриківське комунальне підприємство «Центр народних ремесел Петриківщини», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр народного мистецтва «Петриківка».

 

Збереження

1991 року за сприяння Національної спілки художників України та з ініціативи А.Пікуша було створено Центр народного мистецтва «Петриківка», який об'єднав понад сорок майстрів традиційного розпису, які зберігають та розвивають досягнення своїх попередників.

Центр проводить активну презентаційну діяльність: виставки петриківського розпису в Українському національному музеї-архіві в Чикаго та в Українському культурному центрі у Філадельфії, США; ретроспективна виставка «Немеркнуче світло петриківського розпису» та виставки в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, в музеї Лесі Українки в Ялті, у Полтавському краєзнавчому музеї, в містах Хмельницькому та Білій Церкві.

Розвиток

На сьогодні роботи провідних майстрів експонуються на виставках у багатьох країнах світу: Польща, Франція, Голландія, Німеччина, США, Канада, Японія. В Центрі діє постійна виставка творів з петриківським розписом. Впродовж багатьох років Центр допомагає петриківській художній школі ім.Т.Я.Пати.

Промоція

5 грудня 2013 року петриківський розпис став першим українським елементом, включеним до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, що пожвавило інтерес до цього виду декоративно-ужиткового мистецтва. Зокрема, з’явилася більша зацікавленість петриківським розписом серед дослідників, дизайнерів, поціновувачів мистецтва. Відгук на цю подію відчутно і на рівні масової культури – інтерпретація петриківських мотивів спостерігається в декоруванні предметів побуту, архітектурно-просторовому середовищі тощо. У такий спосіб давня традиція набула нової форми існування, пристосовуючись до потреб сучасного світу.

 

 

 

Петриківка - селище міського типу, центр Петриківського району Дніпропетровської області

Відстань Київ - Петриківка

автошляхами: 496 км

       

      Брижа Л. Визнання петриківського розпису в ЮНЕСКО - важлива іміджева подія: [Про присвоєння петриківському розпису статусу нематеріальної культурної спадщини людства] // Петриківські вісті. 2013. 13 декабря. (№ 49). С. 1, 2.

       Георгіца О. Петриківський розпис: [З історії діяльності Петриківської школи народної творчості під керівництвом інструктора Тетяни Якимівни Пати]  // Зоря. 1946. 10 лип. (№ 138). С. 3.

       Гнатко М. Радість життя в сонячних кольорах: [З історії Петриківського розпису] // Зоря. 2016. 14 верес. (№ 72). С. 9.

       Годенко-Наконечна О. Знаково-символічна основа петриківського народного художнього розпису: [Про проведення научно-практичної конференції "Петриківка - Україна - Юнеско: інвестиції, туризм, взаємодія" у смт Петриківка Дніпропетровської області"] // Петриківські вісті. 2014. 1 серп. (№ 30). С. 3.

       Євсєєва Г.П. Петриківський розпис - перлина народного мистецтва світового рівня: [Історія Петриківського розпису] // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2013. № 11. С. 55-58.

       Открыватель петриковской росписи - Дмитрий Иванович Яворницкий [Текст] // Петриковка - жемчужина Украины / Е. В. Белоусов. - Дн-ск : ИМА-пресс, 2014. - С. 63-65.

       Пікуш А. А. Немеркнучий світ Петриківського розпису: [До Дня художника розповідь народного художника України голови ради Центру народного мистецтва «Петриківка» про петриківський розпис, майстрів та його розвиток] // Петриківські вісті. 2017. 6 жовт. (№ 39). С. 1.

       Петриківка: на шляху до визнання [Текст] // Зоря. 2013. 11 груд. (№ 96). С. 12,13.

       Петриківка - народний бренд  // Зоря Город. 2011. 24 лист. (№ 45). С. 2.

       Розвиток культури: [Найвизначніші події у 2013 році на Дніпропетровщині] [Текст] // Вісті Придніпров'я. 2013. 24 груд. (№ 100/1). С. 7.

       Удод Є.Г. Євген Удод: Петриківка - це душа України, візитна картка Дніпропетровщини: [Про визнання Петриківського розпису в ЮНЕСКО] [Інтерв'ю] // Зоря. 2013. 11 груд. (№ 96). - С. 12,13.

       Філінова Л. Став відомий на весь світ Петриківський дивоцвіт: [Про те, як петриківське мистецтво було представлене в Києво-Печерській лаврі] // Зоря. 2014. 10 верес. (№ 66). С. 1,24.

       Царичин М. ЮНЕСКО визнало Петриківський розпис: [5 грудня на 8-й сесії комітету ЮНЕСКО ухвалене рішення про включення Петриківського розпису до Списку нематеріальної культурної спадщини людства] // Сільські новини. 2013. 12 груд. (№ 50). С. 1.

       Чабан М. 10 найпопулярніших видів народного мистецтва на Придніпров'ї: [Список з десяти видів народного мистецтва на Дніпропетровщині] // Зоря Город. 2015. 4 листоп. (№ 44). С. 11.

        Чабан М. Радість життя в кольорах Петриківки: [З історії Петриківського розпису] // Зоря. 2014. 5 лют. (№ 8). С. 4.

        ЮНЕСКО надало Петриківському розпису статус нематеріальної культурної спадщини людства // Бористен/Борисфен. 2014. (№ 1). С. 2-3. Вкладка.

        Яловий М. У Петриківки велике і світле майбутнє!: [Про святкування 242- її річниці смт Петриківка Дніпропетровської області] // Петриківські вісті. 2014. 18 лип. (№ 28). С. 1, 2.

        Список корисних посилань

https://uk.wikipedia.org/wiki/Петриківський_розпис – Вікіпедія. Петриківський розпис

http://uartlib.org/allbooks/yaryna-pylypenko-petrykivskyj-rozpys-komplekt-lystivok - бібліотека українського мистецтва

http://uartlib.org/petrikivskiy-rozpis - бібліотека українського мистецтва. Петриківський розпис

http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/petrikivskiy-rozpis/ - сторінка Київського національного університету культури і мистецтв

https://petrykivkapaint.livejournal.com/8918.html - книжки з "петриківкою"

https://petrykivka.dp.ua/downloads/books/ - книги про "петриківку"

https://petrykivka.jimdo.com/ - Центр народного мистецтва "Петриківка"