Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області

Відеогалерея

Традиція обряду «Водіння Куста» у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області

            Історія обряду «Водіння Куста» сягає дохристиянських часів. Дійство приурочене до літнього сонцестояння. Головний святковий об’єкт – Куст (вбрана у гілля молода дівчина) – уособлював душі померлих, які в період Трійці нібито з’являлись у нашому світі. Предки відігравали роль посередників між цим світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» у формі обдаровування Куста гарантувало родинне і господарське благополуччя на цілий рік.

          Обряд проводять лише жінки та дівчата на 50-й день після Великодня на свято Трійці, триває він три дні. В перший день йдуть на цвинтар, прикрашають могилки лепехою та кленовим гiллям. Старші жiнки у формi плачу-речитативу «викликають на розмову» своїх родичiв, розповiдають їм про події минулого року – «голосять». Потім збираються в лiсi й вбирають (клечають) найвродливiшу дівчину. За крайку затикають гiлля дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок, сплетений з кленового листя та квітiв. Кустовий гурт обходить оселі, співаючи величальні кустові пісні, а наприкінці виголошує побажання: «Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту хоч да пувзолотого», «Водимо Куста, щоб другого року дождаті і поспiваті», «Щоб ішов дощ і все було зелене!».

              Завершується обряд на полі, де зелень дівчини-«Куста» розбирається, розривається на частини та, як символ родючості, викидається «на врожай». Окремі гілочки з «Куста» приносять додому й розкидають по городу.

 

map_kust

          Попри різноманітні історичні, а саме - соціально-політичні та релігійні лихоліття, Куст зберігся до нашого часу, однак, лише у межах етнографічної Пінщини (більшість сіл Зарічненського, деякі села Дубровицького районів Рівненської області, кілька сіл Любешівського району Волинської області та Пінський район Брестської області, Білорусь).

           В Україні ареал цього дійства поширюється на села Зарічненського та частково Дубровицького і Любешівського районів, проте, на сьогодні обряд повноцінно відтворюється лише у селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області.

           Довідавшись про унікальний спів у селі Сварицевичі, збирачка фольклору Світлана Кітова однією з перших почала на науковому рівні вивчати давні традиції і за допомогою фахівців Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім.М.Т.Рильського АН УРСР встановила, що це пам’ятка давньослов’янського обряду «Водіння Куста». С.Кітова опублікувала наукову статтю про цей унікальний осередок в журналі «Народна творчість та етнографія» у 1972 році (№3, с. 67-73). Пізніше дослідниця неодноразово інформувала громадськість про ритуальний одяг і кустові пісні на наукових конференціях у Москві, Києві, Львові та Рівному.

            Участь у святкуваннях беруть усі жителі села, близько 2000 осіб. Серед них - молоді дівчата (від 5-6 до 16-17 років), а також старші жінки (вік від 20-30 до 60-70 років), які передають свої знання щодо традиції молодшому поколінню. Особливо слід відзначити членів громади села Сварицевичі – народний аматорський родинний ансамбль Чудиновичів, який зберігає, популяризує і передає теперішньому поколінню обряд «Водіння Куста»

       Збереження

       Основними заходами для фіксації та збереження обряду «Водіння Куста» є етнографічні дослідження. У 1980 році студенти-філологи Рівненського педінституту (наукові керівники: к.ф.н., доцент Л.Бондаренко та зав. відділом фольклору ОНМЦНТ С.Шевчук) зробили записи кустових пісень від родини Чудиновічів.

       Розвиток

       Відомості про Куст на Рівненщині записували члени експедицій Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім.М.Т.Рильського (під керівництвом д.ф.н. Р.Кирчіва), завідувач сектором Полісся Музею народної архітектури та побуту України Л.Орел, заслужений працівник культури України, художній керівник Етнокультурного центру «Веснянка» Рівненського палацу дітей та молоді В.Ковальчук. Чимало уваги селу приділив фольклорист, письменник Василь Скуратівський. Зібрані ним спостереження увійшли до ряду публікацій. Також вивчали обряд дослідники Олекса Воропай, Богдан Столярчук, Олексій Доля, Раїса Цапун, Раїса Тишкевич, Олексій Нагорнюк, Юрій Рибак та інші.

       Промоція

       Вже зараз обряд включений у репертуар фольклорних колективів с.Сварицевичі Дубровицького, с.Старі Коні Зарічненського, с.Люхча Сарненського районів Рівненської області, фольклорних гуртів «Володар», «Рожаниця», м.Київ, «Веснянка», «Ранкова роса», «Горина», «Джерело», «Волиняни» м.Рівне, а також колективів Житомирщини та Білорусі. Кустові пісні у сучасній обробці присутні у репертуарі таких співаків, як Катя Chilly, Illaria, львівського фольк-рок гурту Joryj Kłoc, що сприяє зацікавленості та ознайомленню молоді з обрядом.

       Останні 8 років, з метою популяризації та збереження обряду, на Трійцю у селі Сварицевичі проводиться районний фестиваль народного мистецтва «Водіння Куста».

Сварицевичі - село Дубровицького району Рівненської області

Відстань Київ - Сварицевичі:

автошляхами: 381 км