Кролевецькі ткані рушники, створені у техніці переборного ткацтва – це мистецькі вироби традиційного народного промислу українців Північно-Східного Полісся. Багатий геометризований орнамент кролевецьких рушників складається із символів, цілком відповідних українському світогляду. Класичними елементами були і залишаються ромби, трикутники, «сухарики» (прямокутники), восьмикінечні розетки, чотири- і восьмипелюсткові квіти, символічне зображення птахів. Центральну частину рушника заповнює характерний антропоморфний символ, який нагадує постать жінки з піднятими руками або форму свічника, який з часом замінений на «квітучий вазон». Стилізовані візерунки, перемежовані горизонтальними смугами різної ширини, створюють неповторний композиційний ритм, притаманний кролевецьким святковим рушникам.

Технологія ручного переборного ткацтва передбачає використання багаторемізних верстатів: тчуться такі рушники бавовняними нитками червоного та білого кольорів у складній техніці ручного перебору. Кролевецький рушник – обрядовий святковий атрибут, який має особливу роль в обряді весілля. Рушники дарують старостам, ними пов¢язують весільних дружок. Під весільний коровай виготовляють окремий вид тканого рушника – «під коровай». Вінчальний рушник, на якому стоять молоді, вішають на видному місці, а на образи тчуться спеціальні рушники – божники.

 

krolovets

Ткацтво в Кролевці розвивалось з часів заснування міста. За дослідженнями, ткацький цех виник не пізніше 1765 року, до нього входило 34 двори, що нараховували майже 100 душ. Найбільшого розвитку ткацький промисел набув у період розквіту Хрестовоздвиженського ярмарку в Кролевці та Іллінського - в Ромнах (ХІХ – початок ХХ століть). Перші записи прізвищ кролевецьких ткачів датуються 80-ми роками XVІІІ ст. – Авдіїха Оболонська зі своїми синами. У ХІХ ст. починають свою діяльність представники родини ткачів Риндіних (або Ринді). Іван Риндя (? – 1915) посприяв будівництву приміщення ткацьких майстерень для земської навчальної школи (пізніше – фабрика художнього ткацтва у Кролевці).

Основна історична зона побутування елемента – місто Кролевець та села Кролевецького району Сумської області, а також міста Ніжин, Козелець, село Рихли Чернігівської області. На щорічних ярмарках було добре налагоджено збут червоних кролевецьких рушників, оскільки вони – обов’язковий елемент весільних обрядів Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини. Нині виробництво тканих кролевецьких рушників зосереджено у м.Кролевець.

        На сьогодні носіями елемента є 13 майстринь, 11 з них – члени Сумського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Передають свої уміння молодшому поколінню майстрині, які працюють у Державному вищому професійному училищі міста Кролевець та в комунальному підприємстві «Кролевецькі рушники». Майстри переборного ткацтва виготовляють ткані вироби також на дому. Традиції кролевецького переборного ткацтва передаються від майстра - до учня, з покоління – в покоління (сім’ї Соловйових, Гецевичів, Петрових).

          Збереження

          З метою охорони та дослідження елемента «Кролевецьке переборне ткацтво» відкрито районний комунальний заклад «Музей кролевецького ткацтва». Для популяризації елемента, починаючи з 1994 року, проводиться міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники». В рамках фестиваля відбуваються виставки старовинних рушників та сучасних, виготовлених на кролевецькій фабриці художнього ткацтва, у кролевецькому ВПУ та на КП «Кролевецькі рушники». Майстри ткацтва проводять навчання для широкого кола аматорів - учасників фестивалю.

          Розвиток

          Для підвищення ролі елемента в житті суспільства проведено науково-практичну конференцію «Кролевеччина від давнини до сьогодення» (Музей кролевецького ткацтва, 2013); обласний семінар-практикум директорів музеїв Сумської області (Музей кролевецького ткацтва, Кролевецький районний краєзнавчий музей, 2013); зустріч у форматі круглого столу «Кролевецький тканий рушник в народному костюмі Східного Полісся» (Музей кролевецького ткацтва, 2015); зустріч у форматі круглого столу «Збереження і популяризація нематеріальної культурної спадщини Сумщини» (Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтва, 2015); засідання «Відновлення та популяризація унікального мистецького образу м.Кролевець, осередку переборного ткацького мистецтва» (Музей кролевецького ткацтва, 2016).

           Промоція

           В рамках програми «Збереження та розвиток нематеріальної культурної спадщини «Кролевецькі ткані рушники» на період 2016 - 2017 років», затвердженої рішенням Кролевецької районної ради, відбувається популяризація та збереження кролевецького переборного ткацтва, як елемента культурної ідентифікації територіальної громади Кролевеччини.

Кролевець - центр Кролевецького району Сумської області

Відстань Київ - Кролевець:

залізницею: 264 км

автошляхами: 262 км

Корисні посилання

http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Кролевецькі_рушники._Минуле_та_сьогодення – кролевецькі рушники. Минуле та сьогодення

https://uk.wikipedia.org/wiki/Кролевецькі_рушники – кролевецькі рушники

http://etno-selo.com.ua/ua/etnohrafiia/remesla/prykladne-mystetstvo/1006-krolevetskyi-rushnyk - етнографічний комплекс «Українське село»

https://uain.press/articles/ukrayinskyj-tkanyj-rushnyk-nematerialno-kulturna-spadshhyna-narodu-324449 - Український тканий рушник – нематеріальна культурна спадщина народу

http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/krolevecki-rushniki/ - наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв

https://www.facebook.com/Музей-Кролевецького-ткацтва-226923514161512/ - музей кролевецького ткацтва