Опішнянська кераміка стала втіленням тисячолітніх знань про використання глиняних виробів у побуті й обрядовій практиці, уособленням естетичних і художніх уявлень українців. Гончарі Опішні від кінця ХІХ століття сміливо експериментували з формами виробів, поливами, орнаментальними мотивами, виготовленням елементів художнього оформлення екстер’єрів та інтер’єрів громадських будівель. Форми опішнянської кераміки кінця ХІХ – ХХ століття вважаються класикою українського гончарства.

На початку ХХ століття з’явився новий художній напрямок в орнаментиці глиняного посуду. Майстри почали оздоблювати рослинним бароковим орнаментом не лише миски, а й інший посуд. Одночасно з’явилися нововведення в техніці декорування кераміки. Зокрема, традиційний ріжок став незручним, замість нього гончарі почали використовувати гумові спринцівки. Утворена лінія орнаменту стала тоншою, а майстер дістав змогу регулювати її товщину й інтенсивність витікання фарби. Самобутність декору визначили такі традиційні елементи й мотиви орнаментики як «опускання», «пояски», «кривульки», «вивідець», «решітка», «пальчики», «накапування», «крапельки», «яблучка», «клинці», «доріжка», «лиштва», «дряпачка», «овесець», «ребінчики», «волочок» та інші. Ці стильові й технологічні зміни визначили особливості опішнянської кераміки, забезпечили її стабільний розвиток та попит на вироби в Україні та за її межами.

map_opishna

За географічним розташуванням селище Опішня знаходиться в Зіньківському районі Полтавської області. Довкола нього, в межах сучасних Диканського й Зіньківського районів, знаходилося 18 менших гончарних осередків, в яких майстри до середини ХХ століття виготовляли кераміку, стилістично тотожну з опішнянською. На сьогодні з 18 осередків працюють тільки у двох: в Опішні та в сусідньому селі Малі Будища.

           На початку ХХІ століття припинили існування два найбільші в Україні гончарні заводи – Опішнянський завод «Художній керамік» та завод «Керамік». З гончарів, які працювали на заводах, гончарством займаються лише 2 майстра. Натомість з’явилося молоде покоління мистців (близько 30 осіб), для яких заняття гончарством стало власною справою.

          Опішнянська кераміка розвивається народними майстрами, які працюють у приватних гончарних майстернях Василя Омеляненка, Миколи Варвинського, Олександра Шкурпели, Ірини Чабан, Миколи і Юрка Пошивайлів, Любові і Дмитра Громових, інших майстрів, а також у ПП «Гончарний круг», творчих гончарних майстернях Національного музею-заповідника українського гончарства, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського. Основними носіями опішнянської гончарної традиції є народні майстри-гончарі, які отримали професійні знання в традиційному середовищі побутування промислу способом учнівства в старших майстрів. Знання й навички виготовлення опішнянської кераміки й надалі передаються з покоління в покоління головним чином усно-контактним способом.

            Національний музей-заповідник українського гончарства здійснює польові керамологічні експедиції з метою музеєфікації гончарної спадщини. У структурі музею створено Меморіальні музеї-садиби гончарки Олександри Селюченко, гончарської родини Пошивайлів та філософа і колекціонера опішнянської кераміки Леоніда Сморжа. Музей надає допомогу місцевим майстрам-гончарям у популяризації їхньої творчості, проведенні персональних і групових художніх виставок.              

           Науковцями захищено три кандидатські дисертації, які стосуються опішнянської кераміки. Побачили світ кілька монографічних досліджень, опубліковано фундаментальний альбом-каталог опішнянських мисок із зібрання Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі.

            В Опішні діє Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» ім.В.Кричевського, де учні з першого класу опановують традиційне опішнянське гончарство.

            Щорічно проводяться: Інтерсимпозіуми кераміки, Міжнародні молодіжні гончарські фестивалі, Міжнародні мистецькі ярмарки «Гончарний Всесвіт в Україні», Національні фестивалі гончарства, Національні виставки-конкурси художньої кераміки «КерамПІК у Опішному», Національні ковальські фестивалі «ВакулаФЕСТ», Національні КерамоГРАФІТІфести, Національні фестивалі-конкурси гончарського бодіпейнтінгу. На базі Національного музею-заповідника українського гончарства щорічно проводяться сесії Е-літньої академії гончарства. Через селище пролягли основні туристичні маршрути Полтавщини. Гончарство й кераміка Опішні стали предметом гордості місцевих громад.

 

Опішня - селище міського типу Зінківського району Полтавської області

Відстань Київ - Опішня:

автошляхами 329 км