Сахновщинський коровай є обов'язковим атрибутом місцевих весіль, релігійних свят та урочистих подій Сахновщинської громади, що на Харківщині. Коровай має круглу форму, золотаву або насичену коричневу скоринку та оздоблений прикрасами з прісного або коровайного тіста.
Носійка елемента Леся Шикітка
Елемент відноситься до галузі НКС "Знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; Традиційні ремесла"
Коровай Лесі Шикітки, с. Тавежня
Для приготування сахновщинського короваю використовуються три найпоширеніші способи: з цільного шматка тіста, з одного великого та 9 невеликих шматків тіста (косички) або з трьох з'єднаних між собою "косичок". Кожен з цих способів має свою характерну оздобу з прісного або коровайного тіста.
Кожна деталь на сахновщинському короваю має своє значення:
Працівниця кафе "Мамина хата" Інна Бибиченко
В чому готують коровай:
Випікають коровай сьогодні в електропечі, газових духовках тощо. Проте Любов Терещенко, зберігаючи смак минулих поколінь, пече короваї у справжній сільській печі. Леся Шикітка, приміром, використовує 60-річні бабусині "листики" для хліба та старі великі алюмінієві каструлі, якщо, наприклад, пострібно зробити великий коровай. Олена Клочко користується професійним кулінарним обладнанням.
Свято врожаю, 1980-ті рр. Презентація короваю, Харків, 2021 р.
станція Сахновщина, початок ХХ ст. Презентація короваю у Польщі, 2023 р.
Вивантаження зерна
Фото: С. Помазан. Галина Лойко, Кухня кафе "Мамина хата"
с. Лигівка. 1990 р Олена Клочко.
Цитати:
У коровай потрібно вложити душу Носійка Тетяна Проценко
Без мороки вдалого хліба не буде Так говорили сахновщинські господині
Тісто все відчуває, навіть поганий настрій Носійка Леся Шикітка
Ілона Тараніченко
Забобони:
Не дозволялося, щоб коровай випікали жінки, в яких сварки в сім'ї, погано живуть у родині, розлучені, вдови і жінки бездітні. Це вважалося, що майбутня сім'я матиме невдалий шлюб
У кімнаті завжди повинно бути тепло, без протягів, щоб ніхто не ходив, не бігав, не кричав. Тетяна Проценко завжди читає молитву "Отче наш", перехрещує тісто і тоді починає готувати. Старається думати про щось хороше, про веселе ....
Леся Шикітка до роботи встає рано, в гарному настрої, бо як його нема – тісто не вдасться, все відчуває. Каже «Боже, поможи» і приступає готувати
У 2020 році був реалізований територіальний краєзнавчий проєкт «Дослідження традиції випікання короваю на Сахновщині», в рамках якого було відзнято документальний фільм «Сахновщинський коровай» про 4 носійок елемента із сіл Огіївка, Тавежня, Лебедівка та Новодмитрівка.
Коровай матері і дочки Тетяни і Вікторії Проценко
Носійки - Баштрюк Марина, Довгаль Ганна, Дробот Світлана, Клочко Олена, Осада Наталія, Проценко Тетяна, Стрельченко Тетяна, Терещенко Любов, Філатова Раїса, Шикітка Леся та інші.
Що для вас є сахновщинський коровай?
У сахновщинському короваї втілена гостинність і відкритість сахновщан. Коровай єднає покоління, знайомить з багатою культурною спадщиною нашого краю, формує гастрономічні смаки. Бо у кожної коровайниці коровай різниться! Це одне із яскравих і впізнаваних "облич" локальної культури, навколо якого гуртується вся громада.
Носійка елемента Ганна Довгаль, с. Лебедівка
Любов Терещенко з села Огіївка - одна з найстарших носійок традиції приготування сахновщинського короваю в громаді, раніше працювала на хлібзаводі, якого зараз вже немає. У Любові дуже велика родина! На всі сімейні зібрання вона намагається пекти коровай, бо це не тільки символ громади, а й символ родини Терещенків. Огіївський коровай об'єднує всіх за сімейним столом чи то на день народження, чи просто на гостину.
Коровайниця Любов Терещенко з Огіївки.
Смак у короваїв різний, залежить від господині, яка його готувала. Хтось любить додавати ваніль, наприклад, коровай Любові Терещенко має такий присмак. Якщо подивитися рецепт, то туди йде багато олії, свинячого смальцю, жирного масла, домашнього молока. В готовому виробі жиру не відчувається, він виходить розсипчастий і ніжний.
Коровай Любові Терещенко з Огіївки.
Леся Шикітка - одна з молодих представниць традиції. На ліпку фігурок для оздоблення, каже коровайниця, може витратити й тиждень.
Леся любить, щоб все було красиво, виглядало естетично, викликало захоплення. До кожного замовлення підходить індивідуально, намагається догодити в усьому, навіть у дрібничках. Бо ж, зазвичай, коровай замовляють на весілля, а це завжди особлива дата. Тут не маєш права на помилку...
Коровайниця Леся Шикітка з села Тавежня.
У Лесі Шикітки коровай виходить більш пухкий і повітряний, вона любить працювати з дріжджовим тістом. Також коровай виходить більш сучасним, від 1 до 3 ярусів.
Коровай Лесі Шикітки, презентація у Харкові
Тетяна Проценко з села Новодмитрівка передає знання і досвід доньці Вікторії та колезі по роботі Анжелі. Свій перший у житті коровай Вікторія спекла разом із мамою наприкінці травня 2023 року. З доповіддю "Сахновщинський коровай: досвід минулого, гордість нащадків" про сахновщинських коровайниць і, передусім, свою маму Тетяну вона здобула лауреатство І ступеня Відкритого фестивалю-конкурсу традиційної народної культури "Крокове коло" у Харкові.
Тетяна і Вікторія Проценко.
Тетяна Проценко, як працівниця галузі культури, добре усвідомлює, наскільки зараз важливо охороняти елемент, передавати знання і досвід про нього більш молодшому поколінню. Поки будуть носійки, доти буде сахновщинський коровай!
Олена Клочко виготовляє короваї і весільні шишки на замовлення разом з пекарками кафе "Мамина хата". Деякі з них, такі як Інна Бибиченко і Тетяна Бондаренко, займаються цим вже близько 10 років. Приготувати коровай на кухні кафе - це не те саме, що зробити його вдома. Тому, можливо, така робота потребує ще більшої майстерності, ніж в домашніх умовах. Найголовніший секретний інгредієнт сахновщинського короваю від пекарок "Маминої хати" – це любов, яка через кінчики пальців передається у тісто.
Олена Клочко. Харківщина туристична