Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки

Відеогалерея

Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки

Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки має самобутні стилістичні особливості виконання орнаментних елементів, композиційних побудов, творення образних мотивів, що вирізняє бубнівську кераміку серед інших осередків подільського гончарства, надаючи їй особливих стилістичних рис.

Орнаментальні композиції бубнівського розпису комбінуються, переважно, з рослиноподібних та умовно декоративних деталей, що творяться ріжком (у минулому) або гумовою грушею (в нинішніх умовах) у найрізноманітніших варіаціях. Орнаменти наносять чорною, темно-коричневою, зеленою, білою ангобами на тло кольору червоної охри, створюючи одночасно контраст та гармонійне поєднання природніх кольорів. Використання техніки «фляндрівка» збільшує художні варіації бубнівського розпису. В результаті творчої фантазії майстра і поєднання технічних засобів, бубнівський орнаментальний розпис має неповторну і розмаїту декоративну красу, вишуканість і безкінечне багатство графічних форм. Своєрідний традиційний арсенал орнаментальних мотивів бубнівського розпису - «вилоги», «косички», «виноград», «квіткова фляндрівка», «колоскова фляндрівка», «барвінок», «сосонка», «пускавки», «деревце», «квітка» та інші.

  Твори бубнівських майстрів - миски, поставці, куманці, глечики, вази, дрібна пластика, сервізні гарнітури, завдяки сталим традиціям керамічного розпису, мають стилістичну спорідненість і декоративну виразність.

map_bubnivka

          Історія бубнівської кераміки починається з села Новоселівка (первісна назва - Гончарівка), розташованого на березі річки Соб (Сіб). У XVI ст. тут оселились кілька сімей гончарів, які започаткували цей промисел. Розвиток гончарства, пошук нових гончарних глин призвів до заснування на протилежному березі річки с.Бубнівка, про яке вже у XVII ст. згадують, як про гончарний осередок.

          Основоположником бубнівського розписного гончарства став потомствений майстер Андрій Гончар (1823 - 1926), який досконало засвоїв секрети поливи, опанував і утвердив техніку кольорових підполив¢яних розписів. У Андрія Гончаря вчився Агафон Герасименко - батько знаменитих братів-гончарів Якова (1891 - 1970) та Якима (1888 - 1970). Протягом двох років брати Герасименки працювали в експериментальній майстерні при Лаврській школі у Києві. Їхні роботи експонувалися в Парижі, Нью-Йорку, Лондоні, Москві, Ленінграді. Нагороджені золотими медалями та званням заслужених майстрів народної творчості. У 1988 році в Новоселівці у хаті, де жив Яким Герасименко, відкрито музей-садибу братів Герасименків.

            Продовжувачкою традицій братів Якова та Якима стала їхня племінниця Фросина Міщенко (нар.1926) - заслужений майстер народної творчості України. Свої уміння майстриня передала жителькам с.Бубнівка: Тетяні Шпак (нар.1947),

Валентині Живко (нар.1950), Тетяні Дмитренко (нар.1957).

             На сьогодні носіями традиції також є майстри-керамісти Вінниччини, які освоїли традиційний орнаментальний бубнівський розпис від місцевих носіїв: Сергій Погонець (нар.1970), Світлана Погонець (нар.1973), Володимир Слубський (нар.1955), Людмила Філінська (нар.1946), Василь Рижий (нар.1964), Наталія Лавренюк (нар.1975), Вікторія Ніколаєва (нар.1978), Михайло Діденко (нар.1992), Ольга Цибуля (нар.1996).

 

         Збереження

         У 1995-1997рр. Національна спілка майстрів народного мистецтва України спільно з управлінням культури і туризму Вінницької ОДА та Вінницьким ОЦНТ провели в с.Бубнівка декілька Всеукраїнських симпозіумів-практикумів для майстрів гончарного мистецтва з метою розвитку бубнівського традиційного гончарства. В результаті цих заходів в Бубнівці почали активно працювати майстри-носії традиції орнаментального розпису. Серед них - заслужений майстер народної творчості України Тетяна Шпак, яка створила в домашніх умовах творчу майстерню, плідно працює і бере участь у всеукраїнських, обласних та регіональних виставках народного мистецтва, виступаючи активним репрезентантом бубнівської кераміки.

         Розвиток

         Вінницьким обласним центром народної творчості видано каталоги робіт Фросини Міщенко (Вінниця, ПрАТ ВОД, 2016) та Тетяни Шпак (Вінниця, «Нілан-ЛТД», 2017).

        За підтримки відділу культури і мистецтв Гайсинської РДА, сільської громади Бубнівки та Новоселівки Вінницький ОЦНТ проводить обласні пленери-практикуми гончарного мистецтва. Такі практичні заходи надають можливість керамістам Вінниччини опановувати безпосередньо від бубнівських майстрів традицію орнаментального розпису бубнівської кераміки.

        Промоція 

        В сучасних умовах досвід домашнього навчання від майстра до учня доповнюють майстер-класи під час проведення численних семінарів-практикумів, виставок народного мистецтва, пленерів гончарів у Бубнівці, Новоселівці, Тульчині, Вінниці, а також гурткова і студійна форма навчання дітей та юнацтва, що проводиться в сільській середній школі с.Бубнівка, в училищі культури в м.Тульчин, в гуртку кераміки Вінницького міського палацу дітей та юнацтва.

Бубнівка - село в Гайсинському районі Вінницької області

Відстань Київ - Бубнівка

автошляхами: 290,7 км

       Список літератури

Мельничук, Л. Бубнівська кераміка : наукове видання / Л. Мельничук, І. Мельничук, М. Вдовцов. – Бубнівка : Вінниця, 1999. – 81 с. : фот.

Вільчинська, О. Найстаршій майстрині гончарства – 90 років! : роботи Фросини Міщенко знають у Канаді та Європі / О. Вільчинська // Поділ. порадниця. – 2016. – 20 липня. – С. 1.

Волошенюк, І. Бубнівська кераміка – гордість України / І. Волошенюк // Вінниччина. – 2000. – 11 квіт.

Горбенко, Л. Бубнівська кераміка : [про майстрів гончар. кола, зокрема Т. Шпак – заслужен. майстра народ. творчості України з с. Бубнівка Гайсин. р-ну] / Л. Горбенко // Подолія. – 2007. – 3 берез.

Діденко, М. Бубнівська кераміка : [фот.] / М. Діденко // Світлиця. – Вінниця, 2017. – № 2. – С. 26.

Зонова, І. Молодь навчається гончарства : [у селі Бубнівка Гайсин. р-ну] / І. Зонова // Молодіж. газ. Вінниччини. – 2015. – 29 лип. – С. 8.

Макаревич, Т. Бубнівка приймала область : [про пленер гончарів «Освячені горном» у с. Бубнівка Гайсин. р-ну] / Т. Макаревич // Нове місто. – 2013. – 25 лип. – С. 10.

Мельничук, Л. С. Історія бубнівського гончарного промислу на Поділлі / Л. С. Мельничук // Від роду до народу, від народу до роду : народознавчі студії. Спогади друзів, колег, однодумців / Л. С. Мельничук. – Вінниця, 2006. – Кн. 1. – С. 46–61.

Міщенко, Ф. З мого дитинства : [спогади] / Ф. Міщенко // Народ. мистецтво. – 2002. – № 3/4. – С. 31.

Сентемон, Н. Бубнівське гончарство: сила традицій  / Н. Сентемон // Культура і життя. – 2013. – 20 верес. – С. 14.

Сентемон, Н. «Освячені горном» : [про обл. пленар гончарів у с. Бубнівка Гайсин. р-ну] / Н. Сентемон // Вінниччина. – 2013. – 2 серп. – С. 8.

Титаренко, В. Актуальність і тонкощі нематеріальної культурної спадщини  : [за матеріалами семінару Мінкультури і УЦКД від 29-30.05.2018 р., про бубнів. кераміку] / В. Титаренко // Світлиця. – Вінниця, 2018. – № 2. – С. 22–24.

Титаренко, В. Бути чи не бути бубнівському гончарству? : [про традиції орнамент. розпису бубнів. кераміки] / В. Титаренко // Світлиця. – 2017. – № 2. – С. 23–25.

Уперше на Поділлі володарі трьох стихій – глини, вогню та води – створили... керамічний коровай : у славетній Бубнівці на Гайсинщині відбувся пленер майстрів гончарного мистецтва «Освячені горном» // Вінничанка. – 2013. – № 8. – С. 16, 17.

Шпак, Т. І. Тетяна Шпак вдихає у глину життя : [Т. Шпак – заслужен. майстер народ. творчості України з с. Бубнівка Гайсин. р-ну] / Т. І. Шпак // Вінничанка. – 2012. – № 3. – С. 19.

      Корисні посилання

www.vocnt.org.ua/statti/bubnivske_goncharstvo - Вінницький обласний центр народної торчості

http://vinceramics.inf.ua/regions/Bubnivka.php#undefined - Вінницький осередок кераміки та гончарства

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36410 - енциклопедія сучасної України